Попова М.П.
Взаємний вплив кількісних характеристик
прикметників позитивної оцінки давньоверхньонімецької мови
Будь-яке мовне явище можна дослідити за допомогою якісного та кількісного аналізу. Якщо застосування якісного аналізу дає змогу описати певні рівні мовного складу, тобто системну структуру мови, то кількісні методи дозволяють зафіксувати наявні зв’язки між мовними одиницями у вигляді підрахунків.
Методом суцільної вибірки з літературних джерел
давньоверхньонімецької (далі – двн.) мови для подальшого аналізу нами були
обрані 21 лексична одиниця на позначення естетичної та етичної оцінки.
Прикметники з кількістю до 7 слововживань вважались нами такими, що не
підлягають кількісному аналізу. Серед кількісних характеристик виявлені
частотність слововживань [2], широта сполучуваності [3], суттєві синтагматичні
[3] та парадигматичні зв’язки [2] прикметників позитивної оцінки двн. мови.
Постає питання про співставлення різних кількісних параметрів при вивченні
певного класу мовних одиниць.
Метою даного дослідження є
встановити за допомогою статистичних методів наявність чи відсутність взаємної
залежності кількісних характеристик прикметників позитивної оцінки двн. мови.
У таблиці 1 наведено
кількісні характеристики для кожної з 21 лексеми зі значеннями “добрий, гарний,
чудовий, люб’язний” у двн. мові.
Аналізуючи таблицю 1, одразу
видно, що найбільша широта сполучуваності (здатність прикметників сполучатись
із різними підкласами іменників) у лексем з найвищою частотністю слововживань “guot” (добрий,
підходящий, правильний, справедливий, відмінний; доброзичливий, дружній;
набожний, святий; мужній; сильний, великий [4, с. 156]) – 0,95 і “skōni” (гарний,
чудовий, блискучий, святковий; добрий, відмінний; приємний [4, с. 258]) –
0,84.
Кількісні характеристики прикметників позитивної оцінки давньоверхньонімецької мови
|
Прикметник |
Частотність
слововживань |
Широта
сполучуваності |
К-сть суттєвих синтагматичних зв’язків |
К-сть суттєвих парадигматичних зв’язків |
|
māri |
41 |
0,53 |
2 |
4 |
|
swuozssi |
32 |
0,47 |
2 |
7 |
|
liob |
53 |
0,68 |
1 |
7 |
|
skōni |
76 |
0,84 |
3 |
5 |
|
rihhi |
8 |
0,11 |
1 |
6 |
|
guot |
216 |
0,95 |
3 |
7 |
|
zieri |
14 |
0,42 |
1 |
3 |
|
kleini |
11 |
0,32 |
1 |
6 |
|
lieblīh |
16 |
0,53 |
- |
3 |
|
frōno |
19 |
0,42 |
- |
8 |
|
hēr |
31 |
0,47 |
2 |
6 |
|
tiuri |
20 |
0,42 |
1 |
3 |
|
wuntarlīh |
21 |
0,53 |
- |
3 |
|
mammunti |
8 |
0,37 |
- |
10 |
|
sleht |
14 |
0,53 |
- |
2 |
|
reht |
36 |
0,53 |
1 |
10 |
|
frōnisc |
14 |
0,47 |
- |
2 |
|
guotlīh |
15 |
0,42 |
- |
3 |
|
blīdi |
11 |
0,37 |
- |
6 |
|
tiurlīh |
9 |
0,32 |
- |
7 |
|
wunnisam |
7 |
0,37 |
- |
- |
І навпаки, прикметники з кількістю слововживань від 7 до 11 виявляють найменшу широту сполучуваності (від 0,11 до 0,37). Про залежність кількості синтагматичних зв’язків від частоти слововживань говорити досить важко, тому що прикметники оцінки двн. мови загалом виявляють невелику кількість зв’язків даного типу. Суттєві синтагматичні й парадигматичні зв’язки за даними табл. 1 не є взаємозалежними кількісними характеристиками. Так, у прикметника mammunti (доброзичливий, м’який, люб’язний [4, с. 206]) за відсутності синтагматичних зв’язків виявлено найбільшу кількість суттєвих парадигматичних зв’язків (10). Наші припущення про наявність чи відсутність взаємної залежності між наведеними вище кількісними параметрами підтвердить чи спростує застосування статистичних методів дослідження. Адже статистичні методи дозволяють встановити той рівень взаємодії між певними характеристиками, який не підлягає інтроспективним методам дослідження.
Наявність залежності між певними величинами та характер їх взаємодії можна виявити за допомогою застосування кореляційного аналізу [1]. Для обчислення коефіцієнта кореляції вводимо дані таблиці 1 у комп’ютер. Отримані результати зображені в таблиці 2.
Таблиця 2
Кореляційний аналіз кількісних характеристик прикметників позитивної оцінки давньоверхньонімецької мови
|
|
Широта сполучуваності |
К-сть суттєвих синтагматичних зв’язків |
К-сть суттєвих парадигматичних зв’язків |
|
Частотність слововживань |
0,81 |
0,7 |
0,22 |
|
Широта сполучуваності |
|
0,59 |
0,04 |
|
К-сть суттєвих синтагматичних зв’язків |
|
|
0,23 |
Як відомо, величина коефіцієнта кореляції коливається від –1 до 1. Чим більшою є залежність між досліджуваними ознаками, тим ближче до 1 наближається величина коефіцієнта [1, с. 80]. Отже, за даними кореляційного аналізу, як ми і припускали, простежується пряма залежність широти сполучуваності досліджуваних прикметників від частотності їх слововживань. Також виявлена залежність кількості суттєвих синтагматичних зв’язків від частотності слововживань та широти сполучуваності лексичних одиниць, на яку вказує лише результат обчислення коефіцієнта кореляції. Наявність суттєвих парадигматичних зв’язків є незалежною від інших кількісних характеристик, що підтверджено величинами коефіцієнта кореляції, отриманими при співвіднесенні даного параметра з усіма іншими.
Таким чином, у ході проведеного дослідження за допомогою застосування статистичних методів нами встановлений характер взаємодії кількісних параметрів прикметників позитивної оцінки двн. мови.
Література:
1. Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике. – Черновцы: Рута, 2004. – 190 с.
2. Попова М.П. Парадигматичні зв’язки прикметників позитивної оцінки давньоверхньонімецької мови // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 266: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2005. – С. 179-190.
3. Попова М.П. Параметри сполучуваності прикметників оцінки давньоверхньонімецької мови з підкласами іменників // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 206-207: Германська філологія. – Чернівці: Рута, 2004. – С. 84-97.
4. Schützeichel E. Althochdeutsches Wörterbuch: in 2 Bd. – Halle (Saale), 1872-1882. – 339 S.